Дух — це найпотаємніша частина всередині нас, найпотаємніша частина всього нашого єства. Протягом усього життя ми повинні слідувати цьому найпотаємнішому почуттю в собі. Ми можемо контактувати з Богом лише нашим духом, тому що Бог є Духом. В Євангелії від Івана сказано: Бог є Дух. І той, хто поклоняється Йому, має поклонятися в дусі та істині (Івана 4:24). Апостол Павло у посланні до Коринтян пише: Сьогодні, коли читають книги Мойсея, покривало все ще лежить на їхньому серці. Коли ж хто навертається до Господа, покривало спадає. Господь є Дух, а де Господній Дух, там свобода. Всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі, й перетворення це — від Господа, який і є Духом (2 Коринтян 3:15-18). З властивостей Святого Духа на першому місці стоїть «Утішитель» – як називав Його Сам Господь. Я проситиму Отця, і Він дасть вам Утішителя, який буде з вами вічно. Це Дух Істини, якого світ не може прийняти, бо не бачить і не знає його, ви ж його знаєте, бо він живе з вами і буде жити у вас. Я не залишу вас сиротами, та повернуся до вас. Іще трохи, і світ уже не побачить Мене, ви ж бачитимете Мене, бо Я живу і ви будете жити. І того дня ви дізнаєтеся, що Я в Отці Своєму, а ви в Мені, а Я в вас (Івана 14:16-20). У нашому дусі перебуває Христос, і якщо ми хочемо зустрітися з ним, ми повинні звернутися до свого духу. Перш ніж щось зробити, кудись піти або щось сказати, ми повинні звернутися до свого духу. Якщо ми навчимося цього, у нашому житті відбудуться великі зміни! Якось уночі прийшов Никодим до Ісуса й каже: «Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, посланий Богом, бо ніхто не здатен на такі чудеса, як Ти, якщо його не підтримує Бог». «Істинно кажу вам, — відповів тоді Ісус, — якщо хтось прагне побачити Царство Боже, людина має знову народитися. Хто не народився знову, той не бачитиме Царства Божого». «Але якщо людина вже стара, як же може вона знову народитися? — Запитав Никодим. — Адже ніхто не може повернутися в черево материнське і знову вийти з нього». «Істинно кажу вам, — відповів тоді Ісус, — людина має знову народитися від води і Духа. Бо якщо вона не пройде через народження водою і Духом, то не ввійти їй до Царства Божого. Все, народжене від людської плоті, — це плоть, а від Духа народжене — духовне. Не дивуйся з Моїх слів про те, що маєш знову народитися. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не знаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа Святого народжений (Івана 3:2-8). Ми народилися знову не тілом чи душею, а духом. Коли ми повірили в Господа Ісуса, як нашого Спасителя, Божий Дух увійшов у наш дух. Святий Дух оживив нас і дав нам життя, щоб відродити наш дух. Як тільки ми повірили в Господа Ісуса, Святий Дух увійшов у нас разом із Христом як життя, щоб оживити й відродити наш дух, і від того часу Він живе в нашому дусі. Апостол Павло у посланні до Римлян пише: Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає. Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир. Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому. Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу. Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе у вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу. З іншого боку, якщо Христос живе у вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом. Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе у вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе у вас. Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй. Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя. Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим. Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» — що означає: «Батько!» І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — діти Божі. А раз ми діти Божі, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його славу. Славу у майбутньому. Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою славою, яку ми матимемо в майбутньому (Римлян 8:5-18). Як християни, ми повинні розуміти, що важливо не те, що ми робимо, а те, як ми це робимо. Чи керуємося ми тілом, душею чи духом?
