Звуки Світлана Коробова І знову звуки про розлуку Їм крутить невблаганний час... Вона і він. Стискають руки: - Хвилин ще десять є у нас... Хвилин ще 10. Дощ з відерця У парасольку зазира: В дві пари рук любов, в два серця, Як на роялі, дивно гра... Одна хвилина до розлуки. Дощ в парасольку бубонить... Запише пам'ять мокрі звуки, Щоб час колись зміг прокрутить... Або їх змить. Навіки змить...
