Алфавіт. Діакритичні знаки. Лігатури. Правила читання. Зв’язування. ЛІТЕРИ ФРАНЦУЗЬКОГО АЛФАВІТУ З ТРАНСКРИПЦІЄЮ Aa [a] Jj [i] Ss [s] Bb [be] Kk [ka] Tt [te] Cc [se] Ll [l] Uu [y] Dd [de] Mm [m] Vv [ve] Ee [] Nn [n] Ww [dubl ve] Ff [f] Oo [o] Xx [iks] Gg [e] Pp [pe] Yy [igk] Hh [a] Qq [ky] Zz [zd] Ii [i] Rr [r] Діакритичні знаки: Діакритичний знак — це надрядковий, підрядковий або внутрішньорядковий знак. У французькій мові використовуються 5 діакритичних знаків: 1) accent aigu (аксант егю): 'e — найчастіший діакритичний знак французької мови, але ставиться лише над однією літерою «е»; 2) accent grave (аксан грав): `e, `a, `u — над останніми двома не впливає на якість звуку і грає лише сенсорозрізнювальну роль; 3) accent circonflexe (аксан сирконфлекс): ^e, ^a, ^o, ^i, ^u - у перших трьох випадках впливає на вимову гласних, в останніх двох пишеться за традицією замість зниклих під час історичного розвитку мови літер; 4) tr'ema (трема): "e, "i, "u, "y — показує, що в даному випадку не відбувається утворення дифтонгу або іншого звуку (інакше кажучи, літера не входить у буквосполучення та читається, як в алфавіті); 5) c'edille (сивий): c - ставиться тільки під «с», показує, що буква читається як [s] незалежно від наступної за нею літери. Лігатури: Лігатура - це знак, утворений шляхом злиття двох та більше графем. Дві лігатури вживаються у французькій: oe і ae. Вони є диграфами, тобто передають один звук, але на письмі складаються з двох графем. Правила читання: 1. Наголос у слові завжди падає на останній склад. 2. Наприкінці слів не читаються: “е, t, d, s, x, z, p, g” (крім деяких искл.), і навіть буквосполучення “es, ts, ds, ps”: rose, nez, climat , trop, heureux, nid, sang; roses, nids, cadets. 3. Не читається закінчення дієслів “-ent”: ils parlent. 4. Наприкінці слова не читається "r" після "e"(-er): parler. Винятки: в деяких іменниках і прикметниках, наприклад: hiver [iv:r], cher [:r], mer [m:r], hier [j:r], fer [f:r], ver [v:r] ]. 5. Наприкінці слова не читається “c” після носових голосних: banc [b]. 6. Літера “l” завжди читається м'яко. 7. Перед приголосними звуками [r], [z], [], [v], [vr] ударні голосні звуки набувають довготи: base [ba:z]. 8. Подвійні приголосні літери читаються як один звук: pomme [pom]. 9. Літера "s" між голосними дає звук [z]: rose [ro: z]. В інших випадках - [s]: veste [vst]. Два «s» (ss) завжди читаються як [s]: classe [klas]. 10. Літера “x” на початку слова між голосними читається як [gz]: exotique [gzotik]. Не на початку слова літера "x" вимовляється як [ks]: taxi [taksi]. У кількісних числівниках вимовляється як [s]: Six, dix [sis, dis]. У порядкових числівниках вимовляється як [z]: Sixi`eme, dixi`eme [sizjm]. 11. Літера “c” читається як [s] перед “i, e, y”: cirque [sirk]. В інших випадках вона дає звук [k]: cage [ka:?]. “c” завжди читається як звук [s]: garcon [gars]. Наприкінці слова літера "c" Найчастіше вимовляється як [ k ]: parc [park]. Не вимовляється після носових голосних - banc [b] і в деяких словах (porc [po: r], estomac [stoma], tabac [taba]). 12. Літера “g” читається як [] перед “i, e, y”: cage [ka:]. В інших випадках буква дає звук [g]: galop [galo]. Поєднання "gu" перед голосним читається як 1 звук [g]: guerre [g: r]. Поєднання "gn" читається як звук [] (схожий на російську [нь]): ligne [li]. 13. Буквосполучення "ch" дає звук [] = російське [ш]: chat [a]. 14. Буквосполучення "ph" дає звук [f]: photo [foto] 15. Буквосполучення "qu" дає 1 звук [k]: qui [ki]. 16. Літера "i" перед голосною літерою і поєднання "il" після голосної на кінці слова читаються як [j]: miel [mjl], ail [aj]. 17. Буквосполучення “ill” читається як [j] (після голосної) або [ij] (після приголосної): famille [famij]. Винятки: ville, mille, tranquille, Lille та їх похідні. 18. Буквосполучення "oi" дає звук напівголосний [wа]: trois [trwа]. 19. Буквосполучення "ui" дає напівголосний звук [i]: huit [it]. 20. Буквосполучення "ou" дає звук [u]: cour [ku: r]. 21. Буквосполучення "eau", "au" дають звук [o]: beaucoup [boku], auto [oto]. 22. Буквосполучення “eu”, “oeu” читаються як [oe] перед вимовленим приголосним, крім [z] або як [o] на кінці слова або перед невимовним кінцевим приголосним, а також перед [z]: neuf [noef], pneu [pno], soeur [soe:r], s'erieuse [serjo:z], voeu [vo]. 23. Буквосполучення “ai” та “ei” читаються як []: mais [m], beige [b:]. 24. Літера "y" між голосними літерами "розкладається" на 2 "i": royal (roi - ial = [rwa-jal]). Між приголосними читається як [i]: stylo [stilo]. 25. Буквосполучення "an, am, en, em" дають носовий звук []: enfant [f], ensemble [sbl].
