Чотири серпи Слова: Вячеслав Бондар Музика: Друже Музико Я запитаю вужа, Що повзає між світами. Де та міра й межа, Яких ще не знаю? Я запитаю вужа, Що повзає зі світу в світ. Чи моя, чи чужа Доля, чи пустоцвіт? Повстало: чотири серпи На чотири ниви поля, Від степів до Карпат, Сонце, небо, воля і доля. Леза гострять точила, Життям наливається збіжжя. Напрямок, сенс, основа і сила від Прип'яті за Запоріжжя. Хай вітер наповнить крила, Хай загартує нас в камінь. Від Поділля і до Трипілля В кожній хаті і в кожному храмі! Я запитаю вужа, Що єднає собою світи. З ким розломити коржа, Позбутися самоти? Я запитаю вужа, Що плете калачом світи. Чи гожа ця стежа Та чи годен нею іти? То дай нам, Батьку, наснаги збіжжя нажати багато, Напрацюватись до снаги пліч-о-пліч з сестрою і братом. Доста снопів накрутити. Крути, Броди та Жовті води. Направляйте серпи, посполиті, взяти волю і дати свободу.
