Усі ми лиш туристи в цьому світі, Проїздом ненадовго в цих краях... Роки людські насправді тільки миті, Які спливають просто на очах... Ми всі лише туристи і не більше... Пробудемо тут роки, або дні.... Хтось буде посміхатися частіше, А інші будуть хмурі та сумні... Одні усе життя будуть збирати На чорний день зароблену платню... А інші будуть хліб свій роздавати, Хоч чутимуть, що роблять маячню... А інші у лікарнях будуть жити І їсти тільки овочі одні... Щоб тільки у краях цих походити Подовше... Бачать смерть в страшному сні... А є такі яким на все байдуже, Або вони таких лише вдають... Є ті які розумні, наче,дуже І думають ,що знають ,як живуть... Є люди адвокати і лінгвісти... Закохані і з відчаєм в очах... Одне у нас є спільне-ми туристи І всі лише проїздом в цих краях... Нема різниці ,що наразі маєм... І статки не важливі і краса... Усе це тут туристам залишаєм, Коли ідем додому, в небеса... Є те ,що справді цінне в цьому світі... Це те ,що зберігається в серцях... Роки людські насправді тільки миті, Які спливають просто на очах... © Огнєва Інелла Музика:
