Українська редакція радіо «Свобода» підготувала матеріал про мобілізацію та рекрутинг, у якому показала роль ТЦК у дискредитації рекрутингу і підриві обороноздатності країни. Але це не висновки редакції, це висновки, які треба було б зробити. Нас убивало, убиває і уб’є безалаберне використання слів. Витоками безалаберності є самообман і брехливість назовні. Те чим займається вища політична влада називається комплектуванням збройних сил. І уже комплектування поділяється на мобілізацію та рекрутинг. ТЦК є інститутом мобілізації, а рекрутингові центри (РЦ) є інститутами рекрутингу. Мобілізація – це примус до армії, причім без врахування схильностей вилученого з цивільного життя. Рекрутинг – це використання добровільності. До березня 2024 ТЦК використовували рекрутованих добровольців РЦ для мобілізації. Зараз ніби ситуація покращилася, але все одно ТЦК перехоплюють чи відбирають у РЦ добровольців для комплектації військових частин, які не мають репутації і для того, аби закривати непрестижні і найризиковіші напрямки. Важливо, що питома вага цих найризиковіших напрямків напряму залежить від якості політичних та військових рішень. Але за будь-яких обставин у будь-якій справі завжди є такі категорії як престиж, чорнова робота, ризикова діяльність, невдячна діяльність. У чому полягає проблема ЗСУ. Політичне і військове керівництво в Україні з одного боку є причиною необґрунтованої частки чорнової, невдячної, непрестижної і непотрібної роботи в армії, а з іншого боку військове керівництво неправильно і несправедливо визначає кому займатися чорновою роботою, а кому престижною, кому більше ризикувати, а кому менше ризикувати. За існуючої філософії та моделі комплектування збройних сил це загалом і неможливо впорядкувати. Саме тому у нас велика частка чорної піхоти, непотрібних штурмів, а також неправильний глосарій, неправильний правовий і соціальний статус військових. Як мало б бути, якщо держава уже робить ставку на комплектування збройних сил мобілізацією ТЦК. Наголошую, що я противник такої моделі, але якщо уже так. Починати треба з відновлення обов’язкової строкової служби. Строкова служба, окрім усього корисного дає можливість, або мали б давати можливість визначати найкращих і найстаранніших при здобутті базової військової підготовки. Тобто базову військову підготовку отримують усі чоловіки, але штурмувати посадки йдуть найгірші у базовій військовій. Найгіршим не дають можливість вибору. Найгірших держава відправляє туди, куди вважає за потрібне. Цю просту істину розуміють усі нормальні люди, у тому числі нормальні вороги. Росія не штурмує українські посадки найкращими військовими, це роблять російські зеки, наркомани, зальотчики, мобілізовані з окупованих територій і просто дебіли. Найкращим і найсильнішим у базовій військовій підготовці здобутій під час строкової служби дають можливість вибору. Якщо хочеш штурмувати – штурмуй, але якщо хочеш оволодівати іншими, більш складними типами озброєнь і ризикувати життям будучи артилеристом чи пілотом літака – іди. Якщо не хочеш ризикувати сідай за пульт БПЛА десь у глибокому тилу. Але це все треба заслужити, вибороти. Що відбувається зараз. Маєш гроші і зв’язки – мобілізують у престижну і менш ризикову частину. Не маєш – ідеш на м’ясо. Навіть у мобілізаційній моделі має бути справедливість і правильний сигнал для людей. Хочеш вижити – працюй над собою, інакше підеш в штурмову піхоту з автоматом калашникова. Не можна боятися артикулювати ризикову, непрестижну, невдячну і чорнову діяльність, навіть при захисті країни. Альтернативна модель, і більш правильна модель, комплектування збройних сил – це рекрутингова модель. Строкова служба за такої моделі обов'язкова. Строковики є базою для рекрутингу. За подібними принципами організовано багато життєздатних систем. Наприклад, система охорони здоров’я. Чорнову, непрестижну роботу виконують там слабші. Просто слабші, але сформовані в системі, це завжди сильніше, ніж самородки і герої з безсистемного середовища. Група вишколених слабаків на війні наваляє групі самородків, військовим від Бога, героям-аматорам тощо. Отже, обидві моделі комплектування (мобілізаційна і немобілізаційна) передбачають строкову службу. Влада свідомо відмовляється від строкової служби, тому що не може її наповнити змістом і якістю. У виконанні держави строкова служба виглядатиме як місце деградації людини і марне витрачання ресурсів. Але це не означає, що строкова служба не потрібна. Не потрібна така влада і такі політики. Центральною фігурою в державі є політик. Саме політики формують життєздатні системи і моделі. Політики формують систему освіти, охорони здоров’я і також систему військової оборони. Ситуація з комплектуванням ЗСУ показує, що у нас є бариги, колгоспники, інтелектуали-балаболи, блогери, аналітики, комунікатори, активісти, волонтери, але тільки не політики. Підтримати канал: Картка ПриватБанку: 5168 7451 3188 6761 Картка ПриватБанку: 4149 6090 1400 6938 PayPal: [email protected]
